10 жовтня 2013 року на базі Біловодської ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулася творча зустріч учителів української та російської філології, присвячена  ювілею поета-земляка В.В.Старуна

     Напередодні визначної події у житті поета-земляка, члена Спілки письменників України Василя Старуна  вчителі-філологи навчальних закладів району 10 жовтня зібралися у Біловодській ЗОШ І-ІІІ ступенів на творчу зустріч з ювіляром.

      Святково прикрашена класна кімната, квіти, вишиті рушники створили атмосферу тепла і творчості.

      Розпочала зустріч з ювіляром вчитель української мови та літератури Новодеркульської ЗОШ Федорова Р.Ф., яка знає Василя Володимировича з самого початку його письменницького шляху. Хвилююча розповідь Раїси Федорівни по новому розкрила непересічну, багатогранну постать Василя Старуна, а її учень, Свириденко Євген, зачитавши напам’ять вірші ювіляра із книги «Абетка світла», ще раз нагадав присутнім про безмежний талант автора.

        Посєрєніна Христина, учениця 10 класу Новодеркульської ЗОШ І-ІІІ ст.. ознайомила присутніх з власним науковим дослідженням зорової та паліндромної поезії В.В.Старуна, лауреата Міжнародної літературної премії ім..Г.Сковороди та лауреата Всеукраїнської премії ім.. В.Сосюри.

       А далі слово взяв ювіляр. Багато нового і цікавого вчителі дізнались з розповіді Василя Володимировича про його життя і про його становлення як письменника. Але найбільше враження на присутніх справила презентація нового роману у віршах «За вершинами срібними».

       Присутні ще раз пересвідчились, що в особі В.Старуна маємо поета, який збагатив сучасну літературу новими художніми засобами, поліндромною поезією, новим жанром паліндрому – піктограмою.

       Найновіші збірки письменника-ювеляра «Калігула», «Марсограф», «Кора нації» - це оригінальна нетрадиційна поезія, яка заслуговує на широке визнання, адже вона робить значний новаторський внесок у сучасну поезію 21 століття.

       Поет використовує у своїх творах рідкісні художні засоби, створюючи свій індивідуальний стиль.

      Сьогодні його поезії не розуміють тільки ті, хто не збагнув, що мета його поезії – сама поезія.

       Автор намагається виразити свою поетичну неповторність не лише формою вірша, а його багатим мовним арсеналом, несподіваною новизною слова. І це автору вдається.

        Можна цитувати багато віршів Старуна, можна шукати аналогії з використанням різного мовознавчого інструментарію, але це не наблизить до поета. А можна просто відкрити навмання сторінку, прочитати вірш, який в уяві виростає і стає індивідуальним стилем буття і зрозуміти, що В.В.Старун є унікальним явищем нашого сьогодення.

Тож бажаємо ювіляру творчих вершин і многая літ.